Що таке парламентський комітет та чим він займається? В чому різниця між комітетом та підкомітетом? Які основні функції комітетів та підкомітетів ВРУ? В чому полягає законотворча функція комітетів? Чи існує конкуренція між депутатами?
Виконавча директорка Інституту “Республіка” та співзасновниця ВІ “Активна громада” Олександрою Гліжинською разом із Романом Грищуком, народним депутатом України, головою підкомітету з питань освіти впродовж життя та позашкільної освіти комітету Верховної ради з питань освіти, науки та інновацій говорили про те, як формуються та діють комітети ВРУ.
Олександра Гліжинська: Питання щодо діяльності комітетів ВРУ: вони сталі чи змінні і які їхні функції?
Роман Грищук: Є таке поняття: “предмет відання”. Тобто, комітет може називатися по-різному, але є предмет відання. Наприклад, під час минулого скликання ВРУ комітет називався “комітет освіти і науки”. І туди, до предметів відання входила інтелектуальна власна. Зараз інтелектуальну власність передали на комітет інтелектуального розвитку. Тобто, назва комітету трохи змінилася. В такому плані зміни можуть відбуватися. Але основне – це предмети відання. Все, що стосується освіти – залишилося, а інтелектуальна власність перейшла в інший підкомітет – цифрової трансформації.
Олександра Гліжинська: Які основні функції комітету і чи має він контролюючу функцію?
Роман Грищук: Контролюючу функцію має кожен народний депутат, я народний депутат. Звичайно, комітет може дати спільне доручення щодо певних дій. Але контролюючу функцію більше виконують Тимчасово-слідчі комісії, які окремо створюються. Якщо нам потрібно розслідувати справу щодо “Укрзалізниці”, вибухи на воєнних базах тощо. Для цього створюються ТСК. Комітет в рамках свого предмету відання може проводити комітетські слухання. Можна також проводити парламентські слухання, але це ширший масштаб. У нас вже було 4 чи 5 різних комітетських слухань, які носять, в тому числі контролюючу функцію. після такого слухання ми можемо давати рішення комітету. Умовно, щодо юридичної освіти: ми переглянули всю юридичну освіту й у нас є висновок комітету про те, яким чином її потрібно реформувати. Або комітетські слухання щодо роботи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти: ми послухали всіх стейкхолдерів, визначили, що працює, що не працює і що потрібно змінити. Ось такі існують інструменти роботи комітету.
Олександра Гліжинська: Як формуються комітети? Яким чином відбувається розподіл депутатів до тих чи інших комітетів?
Роман Грищук: У нас цікава історія, тому що була монобільшість і не було коаліційного шляху, коли спочатку створюється коаліція, потім кожна коаліція хоче, щоб у неї була більшість у кожному комітеті. зазвичай, кожна фракція хоче, щоб в кожному комітеті був, як мінімум, один її представник. Це потрібно для того, щоб розуміти, що відбувається у різних сферах. Таким чином, фракція розуміє, яким чином її членам голосувати за той чи інший законопроєкт, який “вийшов в зал”. Комітети є різні: є комітет з питань бюджету, в який входять 34 людини і є комітет з питань свободи слова, в який входять 5 людей. В мене було бажання бути саме в комітеті освіти, я його озвучив під час розподілу. Далі йдуть домовленості щодо того, скільки представників взагалі є у фракції. У нас майже скрізь від “Слуги народу” – голови комітетів. Є комітет з питань свободи слова, де голова комітету від “ОПЗЖ” і комітет європейської інтеграції, де головою є представниця “Європейської солідарності”. Майже скрізь, якщо голова комітету від однієї партії, то заступник – від іншої.
Олександра Гліжинська: Чи існує конкуренція між депутатами за певні комітети?
Роман Грищук: Це можна зрозуміти за кількістю депутатів в комітеті. На місцевому рівні найбільш популярний – бюджетний і земельний. Всі інші на місцевому рівні не цікаві обранцям. Конкуренція, звичайно, є. І також є конкуренція на місце голови комітету.
Олександра Гліжинська: Чи залучають комітети громадян або ключових стейкхолдерів до участі в розробці рішень і як ц зазвичай відбувається?
Роман Грищук: Зазвичай, створюється робоча група. Наприклад, ВРУ приймала закон про базову середню освіту. Попереднє скликання прийняло закон в першому читанні, потім відбулися перевибори і ми вже доводили його до другого читання. Між першим і другим читанням були великі робочі групи, в які входили всі стейкхолдери. Щодо шкіл – було найпростіше. Коли ми готували закон до другого читання, надійшло понад 1 тисячу правок. Робочі групи по 20 – 40 людей (представники міністерств, шкіл, управлінь освіти, батьки, освітній омбудсмен, представники профільних асоціацій, помічники народних депутатів) були долучені до роботи над законопроєктом.
Олександра Гліжинська: Зараз у Верховній раді знаходиться на голосуванні законопроєкт “Про публічні консультації”. Наскільки цей закон може бути корисним для діяльності комітетів?
Роман Грищук: Цей закон вже декілька скликань підряд громадянське суспільство активно просуває. Ми перше скликання, яке його “винесло в зал”. Це була п’ятниця, останнє голосування і вистачило голосів для того, щоб прийняти його в першому читанні. Я вважаю, що це надзвичайно крутий законопроєкт для громадянського суспільства і нам залишився ще один крок – прийняти його у другому читанні. У багатьох є застереження і питання щодо цього: кожна консультація – це ще одна додаткова інтеракція перед тим, як закон пройде до зали. Є різні ситуації, коли потрібно дуже швидко ухвалити якийсь закон. Є ситуації, коли, навпаки, базовий закон приймається і ось це обговорення ще необхідніше. Звичайно, зараз є багато законів, які проходять громадські слухання. Є депутати, яким вигідно, щоб певний закон був максимально публічним. Якщо правильний, хороший закон, то, навпаки, круто, коли громадськість буде в курсі. Якщо ми приймемо закон “Про публічні консультації”, його підпише Президент, то це буде сильний поштовх для того, щоб громадяни були ще більш залучені до законотворчої діяльності.
Олександра Гліжинська: Щоб ви побажали нашим глядачам та читачам?
Роман Грищук: Бажаю бути активними громадянами України, слідкувати за роботою законодавчого органу та виконавчої влади в рамках тієї сфери, яка вам цікава і в якій ви розбираєтеся.
Довідково. ВІ “Активна Громада” від Інституту “Республіка” презентує серію навчальних відео та матеріалів “Тиждень з Верховною Радою” у форматі інтерв’ю з народними депутатами в межах проєкту “Парламент та громадяни: відкритий діалог”, який реалізовується за підтримки Програми USAID РАДА, що виконується Фондом Східна Європа.
Місія “Активної Громади”: досягти добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту “Республіка”. Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.